Гайдамаки

Гайдамака

Текст песни Гайдамаки - Гайдамака

Живе... умирає... одно зацвіло,

А друге зав’яло, навіки зав’яло...

І листя пожовкле вітри рознесли.

А сонечко встане, як перше вставало,

І зорі червоні, як перше плили,

Попливуть і потім, і ти, білолиций,

По синьому небу вийдеш погулять,

Вийдеш подивиться, в жолобок, криницю

І в море безкрає, і будеш сіять,

Як над Вавилоном, над його садами

І над тим, що буде з нашими синами;

Ти вічний без краю!.. люблю розмовлять,

Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою.

Співать тобі думу, що ти ж нашептав.

Порай мені ще раз, де дітись з журбою?

Я не одинокий, я не сирота,

Єсть у мене діти, та де їх подіти?

Заховать з собою? — гріх, душа жива,

А може, їй легше буде на тім світі,

Як хто прочитає ті сльози-слова...

Що так вона щиро колись виливала,