Электрофорез, Люсi - Прощатися назавжди

Ти зникатимеш як тінь Я розтану в сльозах Поцілунок-заметіль не затримав морози Заберуть тебе вітри Воювати мало Попрошу Богів згори Щоб весна Бачиш весна Зриває покрови І Закипить молода наша кров Чи пересічним мов тінню пройде повз І втече вже без мене Час не завжди панацея Ніби прадавня Психея Може закритись від злоби Що з кожної шпарини точить Як зійдуть сніги із поля лиш птахи покажуть У нас з тобою доля попрощатися Сніг в ожеледицю Звіє поволі Хочеться вити – Але не дозволять Я обнімаю тополю в саду Буде щитом у бою За кровне місце у ніші Весна уже близько, Бо світло повстало Я би віддав вам своє найцінніше Щоби вона не настала Зійдуть сніги із поля лише птахи покажуть У нас з тобою доля прощатися назавжди. Хто зупинить плин для нас І зламає смуток, Щоб ніколи не настав Час гіркої розлуки Як зійдуть сніги із поля лиш птахи покажуть Зла печальна наша доля попрощатись назавжди Щоб весна не настала Щоб весна не настала Зійдуть сніги із поля лише птахи покажуть У нас з тобою доля прощатися наза... покажуть У нас з тобою доля прощатися назавжди. Щоб весна не настала.