T O F, Білий Бо - До світанку

Я досі тут мала і між нами палає багаття Під біт волав, наступаючи ногами ватними На плаття, такий незграбний, не делікатний я Голова моя важка, наче із платини Я бішуся, неначе біс, наче дійсно Мене усередині, ніби дійсно замислив шось Я відчуваю, ніби навколо мене дурдом Крутитись наче джагернаут, щоб не бути рабом Дійсно місцями стало тісно, не спорю Коли в житті нема життя - здохни в сторіс Я буду рухатись у танку на томість Зустрінемося на світанку, свідомість! Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом А я долаю відстань, доки дрімає місто моє Тримаю міцно, доба минає в мить з тобою Так дійсно, я ховаю світ від тебе навмисно Лунала пісня на біс, лунатиме після Я на початку не відчуваю втоми У будь якому випадку ти дізнаєшся хто ми Існує зв'язок натомість слова відсутні У твоїх очах, мала, палає майбутнє Я на самоті на самому на дні Без тебе не в стані, від тебе без тями Рахую по колу дні (ні-ні-ні-ні) Я не піду, зачекаю до ранку Нас двоє, ми на світанку Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом Ти до світанку, я до світанку І ми до світанку разом