Арсен Мірзоян - Бувай малий

Що не сталося - я вже ненавиджу Неможливі секунди розлучення. Проводжаючим, як завжди, байдуже Їхні розклади, їхні сполучення. У цю мить не хвилюють обмеження Ні кар'єра, ні ціни на нафту. Є останні секунди розлучення В неможливості в серці втримати правду. Не питай мене ніколи, хто я. Коли мене не стане, відповідь прийде сама. Язик, повір мені, шалена зброя - Вбиває все, лишає лиш слова. Бувай, малий, тримай фасон Не плач - заллєш перон. Бувай малий, назавжди мій Доросла справжність мокрих вій. Бувай, малий. Молю, пусти! Не плач, бо важко йти. Бувай, малий, назавжди мій І я назавжди твій. А тепер помнож цю історію Прості цифри – урок математики На купе, на вагони, на колії На вокзали, авто, човни, літаки. І плюс ті, що колись повірили Свому серцю і алим парусам. Знаєш, заздрить комусь сама любов З позначкою "діти Ікаруса". Бувай, малий, тримай фасон Не плач - заллєш перон. Бувай малий, назавжди мій Доросла справжність мокрих вій. Бувай, малий. Молю, пусти! Не плач, бо важко йти. Бувай, малий, назавжди мій І я назавжди твій. Вже не тішу я себе, що молодий Що мною можна забивати цвяхи. Я не помітив навіть сам, як став черствий Невдовзі рознесуть у небо птахи. Я іноді так хочу справжню зиму хоч на день Хочу бути снігом - день і я розтану... На жаль, ніколи не дізнатися хто я Бо відповідь прийде, коли мене не стане. Бувай, малий, тримай фасон Не плач - заллєш перон. Бувай малий, назавжди мій Доросла справжність мокрих вій. Бувай, малий. Молю, пусти! Не плач, бо важко йти. Бувай, малий, назавжди мій І я назавжди твій.